/var/www/cdpolya9961/data/www/afishar.com/wp-content/themes/looker
https://afishar.com/wp-content/themes/looker

Як голос Монтани звучить для України

426

Afishar-Oksana-Shabas-001

Здавалося б, пряма демократія, що успішно працює в США, Швейцарії та країнах Європейського Союзу, є, щонайменше, полярною зорею для України — далекою і недосяжною, але такою, яка, водночас, визначає орієнтир руху і розвитку. Наблизити нас до неї обіцяли численні політики, гаслом яких протягом багатьох років була передача влади народу, байдуже, що вона de jure закріплена в Конституції України (ст.69). Проте чи не кожен другий українець погодиться, що реалізація прямої демократії в Україні знаходиться далеко за видимим горизонтом.

Нещодавно я з групою українських делегатів за програмою Відкритий світ (1) відвідала штат Монтана, США. Монтанський край подібний за своїми природними ресурсами та інфраструктурою до Чернігівщини, Волині, Закарпаття — загалом до України. Кожен із нас знаходив в Монтані щось схоже з Україною. Це вугільна промисловість і шахтарські містечка, які чимось подібні до Червонограду і Горлівки, неймовірно красиві водоспади річки Міссурі, благородні Скелясті гори, з якими можуть позмагатися за першість в своїй красі величні українські Карпати та Шацькі озера. Такі ми схожі й водночас такі далекі, але розділяє нас не лише Тихий океан – між нами прірва практики прямого народовладдя.

Одного ранку наша координаторка на прикладі однієї історії вирішила пояснити нам, на яких стовпах побудована знаменита американська демократія. Отже, канадська компанія Фрейзен Фудс, одна з найвпливовіших корпорацій на ринку промислового тваринництва, запланувала побудувати в м. Грейт Фолс скотобійню. Канадці пройшли необхідну перевірку й отримали дозвіл федерального уряду, уряду Штату та округу Каскейд. За попередніми даними, це дозволило би відкрити 3000 робочих місць і значно покращило б економічне становище регіону. На сполох забила жителька Грейт Фолс, будинок якої межував з майбутньою скотобійнею.

в

Справа в тому, що в штаті Монтана будь-які рішення в компетенції роботи місцевої влади приймаються через комунікацію з жителями шляхом публічних слухань. 

 Ця пані вважала, що хоч і рішення було прийняте відкрито, але важливість питання не була достеменно донесена до громади, і люди не змогли оцінити всі ризики та переваги від цього проекту. Зрештою, в Монтані завжди пишалися чистим повітрям, сам штат має імідж екологічно чистого регіону, а питання смороду, концентрації CO2 в атмосфері, забруднення річки і підземних вод та загалом впливу на навколишнє середовище було не повністю висвітлене та обговорене з людьми.

На вимогу жителів міста влада була змушена відтермінувати прихід інвестора й анонсувати додаткові громадські слухання. І цього разу зібралося більше 450 монтанців, які проголосували проти. Тобто люди свідомо відмовили міжнародному інвестору в його бажанні зайти в громаду з економічно вигідною пропозицією задля збереження природньої краси регіону, чистого повітря і гуманного ставлення до тварин. Слухаючи цю історію, я подумки повернулася до України. Перед очима проходили картинки громадських демонстрацій проти нелегальних київських забудовників, незаконних вирубок лісу, скандалу зі скотобійнею у Хмельницькому в 2016 році та багато інших. І всі ці історії в Україні, зазвичай, не закінчуються перемогою людей.

Використовуючи громадські слухання як інструмент прямої демократії, мешканці маленького міста Грейт Фолс спрямували монополіста проходити додаткову перевірку в Державному екологічному департаменті США. Згодом компанія відкликала свою пропозицію.

Реформа децентралізації вселяє надію, що в Україні все-таки вдасться розвинути і закріпити інститути прямого народовладдя. Громади почали активніше використовувати модель електронних петицій, громадських слухань і зборів, а місцева влада стає відкритішою і прозорішою. Мені дуже хочеться, щоб українські чиновники брали приклад зі своїх іноземних колег, для яких державна служба базується на філософії служіння людям, які і є їхніми прямими роботодавцями.

Нещодавно міністерка розвитку громад і територій Альона Бабак наголосила на об’єднанні громад за принципом спроможності (2). Для мене спроможність — це не лише економічно сильний регіон і якісні послуги. Це люди, які готові брати відповідальність на себе і працювати один з одним на благо своїх громад. Коли держава буде системно і конструктивно комунікувати зі своїми жителями; коли громадськість буде більше залученою в процеси прийняття рішень місцевою владою, формування бюджетів, обговорення місцевих ініціатив; коли у нас запрацює верховенство права і закон припинить бути «як дишло» для тих, хто має більший вплив чи більше грошей, — лише тоді ми матимемо шанс побудувати справжню пряму демократію. Тож сподіваємося, що наша вертикальна модель державного управління якнайшвидше трансформується в горизонтальну площину і стане ближчою до людей.

Усі ми знаємо, що держави в світі змінюють прості люди, але цим людям повинно «боліти». Дуже хочеться вірити, що в нас «болить» простим українцям, які готові вчитися працювати з владою, а не лише ставити завдання перед нею, виключивши себе з цього процесу. Один із найвизначніших президентів Сполучених Штатів Джон Кеннеді у своїй інавгураційній промові в 1961 році закликав американців: «Не питай, що твоя країна може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для своєї країни!». Ці слова є актуальними не лише для американців, а, на мою думку, і для українців. Давайте змінювати свою ментальність і бути небайдужими до того, що відбувається в наших громадах і налагоджувати довірливу комунікацію та партнерство між місцевою владою і людьми. Ми маємо шанс побудувати сильну країну з сильними інститутами народовладдя. І тоді, можливо, досвід української демократії так само вивчатимуть інші країни світу.

09.10.2019

 
Оксана Шабас

Студентка Київської школи економіки




Схожі записи